ГРУШВИЦЯ
Село. Перша згадка про поселення відома з 1565 р., коли сатиївська княгиня передала цей маєток Доброгосту. Назву села виводять або від давнього городища, покритого заростями низькорослої дикої груші, або від порослого грушами урочища Грушвець. У кінці ХІХ ст. на околиці села осіли чеські колоністи, що дало початок новому поселенню Грушвиця Друга (або Чеська).
Герб Прапор
Герб: у синьому полі золота груша з двома листочками, у червоній главі – срібний лапчастий хрест.
Прапор: квадратне полотнище, на синьому фоні жовта груша з двома листочками, вгорі на червоній горизонтальній смузі (шириною в 1/3 ширини прапора) білий лапчастий хрест.
Золота груша є номінальним знаком, який розкриває назву поселення, а срібний хрест уособлює його розташування на Волинській землі.
Символи затверджені сільською радою 17 серпня 2001 р.
Автор проектів (герба і прапора) – Ю. Терлецький.
|
|
|
Написав Administrator
|
|
Субота, 01 травня 2010, 09:13 |
|
Омелянщина
При лівому боці автошляху на Дубне довідник 1961 року фіксує колишній хутір Омелянщину, як село, яке зараз має понад 100 дворів і неофіційно вважається дільницею Грушвиці Другої при її нових над шляхових забудовах, де діють, спільні культурно-побутові громадські осередки.
Омелянщина була заснована в крайніх південно-західних грунтах сусіднього села Омеляни (Великої), звідки й відповідна назва, дана спочатку урочищу, де під кінець 1871 року почали осідати чехословацькі колоністи. До того, як свідчать старожили, тут була лише придорожня будка, корчма і кілька убогих садиб. Коли в 1948 році чехословаки виїхали на батьківщину, їх місце зайняли околишні поселяни, а потім українці з Польщі , Словаччини та Полісся.
Назва Омелянщина в Україні одинока. Вона має кінцеве «щина», характерне для наймень , які вказують на приналежність до певного осередка, особи.
|
|
Написав Administrator
|
|
Субота, 01 травня 2010, 09:12 |
|
Мартинівка
За 3-4 кілометри на північний захід від Дібрівки розмістилась Мартинівка, яка нараховує зараз понад 60 дворів, 120 мешканців
Перші відомості про Мартинівку виринають з 1872 року. Тоді вже утверджуються забудови чеських переселенців, земельні наділи котрих сягали восновному 12 гектарів. Поселення формувалось на кшталт хуторянських садиб.
|
|
|
|
|
|
|
Сторінка 1 з 2 |
Історія
